Перейти до вмісту
service101

Українська мова

Краща відповідь

Будь ласка увійдіть або зареєструйтесь, що бачити цей link.

 

19 січня в Верховній Раді був зареєстрований законопроект, який зобов’язує використовувати українську мову в усіх сферах державного і суспільного життя і в ЗМІ.

 

Rada-8.png
 
 
 

Законопроект №5670 Про мову опублікований на  Будь ласка увійдіть або зареєструйтесь, що бачити цей link. .

У тексті законопроекту пропонується зробити українську мову обов’язковою для всіх органів держвлади, і місцевого самоврядування. Це стосується поведінки засідань, оформлення документів, звернень громадян.

Український пропонують зробити обов’язковим в дошкільних, шкільних, позашкільних і вищих навчальних закладах. При цьому в школах і садках допускається використовувати мови нацменшин, а у ВНЗ це не передбачено. Навчання в університетах має вестися виключно українською, допускається виклад одного або декількох предметів на одній з офіційних мов ЄС.

Всі культурно-масові заходи також хочуть зобов’язати проводити виключно державною мовою. Театральні вистави на інших мовах повинні супроводжуватися субтитрами українською мовою.

Фільми в Україні також можна буде знімати тільки українською. Допускається включення окремих реплік на інших мовах при наявності субтитрів.

Українську мова пропонується зробити обов’язковою для всіх ЗМІ. Передачі на інших мовах повинні дублюватися українською мовою. Телерадіокомпанія зобов’язана забезпечити синхронний переклад на українську мову, якщо хтось із учасників програми говорить іншою мовою.

Електронні ЗМІ хочуть зобов’язати мати сторінку українською мовою, яка повинна завантажуватися користувачеві за замовчуванням.

Українська мова також позиціонується як головна мова друкарства і видавничої діяльності. Тиражі на інших мовах не можуть бути більше тиражу українською мовою.

У сфері обслуговування (магазини, ресторани і т.п.) також є обов’язковим використання української мови.

За порушення закону нардепи пропонують штрафувати в розмірі від 200 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3400 – 6800 грн), якщо мова про роботу офіційних органів і бюджетних організацій, від 200 до 300 (3400-5100 грн) мінімумів в сфері освіти, науки і культури, від 400 до 500 неоподатковуваних мінімумів (6800-8500 грн) для ЗМІ.

За спроби “впровадження в Україні офіційного багатомовності” може загрожувати кримінальна відповідальність і прирівнюватися до спроб повалення державного ладу (ст. 109 КК України). Публічна неповага до мови прирівнюється до наруги над державною символікою України (ст. 338 КК України).

Стежити за виконанням закону будуть спеціальні мовні інспектори.

Факти ICTV пропонують вам, про всяк випадок, пройти тест-диктант на знання української мови. Тест –  Будь ласка увійдіть або зареєструйтесь, що бачити цей link.

 

 

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Будь ласка увійдіть або зареєструйтесь, що бачити цей link.

 

6BA731F4-CFFC-4F49-9DC3-FD65350F7F1F_w98

 

 

Президент Росії Володимир Путін (ліворуч) і народний депутат України Сергій Ківалов, нагороджений медаллю Пушкіна. Москва, Кремль, 22 лютого 2013 року

 

 В очікуванні рішення Конституційного суду України щодо конституційності / неконституційності Закону «Про засади державної мовної політики» Сергія Ківалова і Вадима Колесніченка, варто нагадати передісторію й історію цього закону, яка почалася задовго до липня 2012 року.

 

69B2C33A-3A76-4307-AF82-2B4E8C2F01A5_w61

Опозиційні депутати блокують трибуну Верховної Ради України, щоб не допустити ухвалення так званого «мовного закону» Ківалова-Колесніченка. Київ, 25 травня 2012 року

 

Сценарій його підготовки й ухвалення вкотре продемонстрував уміння російських імперців вдаватися до обману тоді, коли вони не можуть перемогти опонентів у відкритому протистоянні.

Після провалу наполегливих спроб впровадити російську як другу державну російські політтехнологи почали інтенсивний пошук іншої законодавчої бази для продовження зросійщення й денаціоналізації українців у формально незалежній державі.

Таку базу їм вдалося знайти в «Європейській хартії регіональних або меншинних мов», ухваленій у Раді Європи в 1992 році.

Звичайно, потрібна була неабияка шахрайська спритність і повна відсутність моральних засад, щоб скористатися європейським документом, призначеним захистити від вимирання мови, що мають малу кількість носіїв, для збереження й посилення позицій російської мови в Україні, де впродовж кількох століть імперія намагалась маргіналізувати українську мову, щоб довести чисельність її носіїв до критичної межі.

Процедура ратифікації Хартії у Верховній Раді супроводжувалась боротьбою між національно-демократичними й проросійськими групами депутатського корпусу.

Після першої спроби її ратифікації в грудні 1999 року Конституційний суд України кваліфікував ухвалені зобов’язання як неконституційні і відхилив відповідний законопроект. Проте за повторної спроби «п’ятій колоні» вдалося отримати перемогу: Верховна Рада  Будь ласка увійдіть або зареєструйтесь, що бачити цей link.  15 травня 2003 року Закон про ратифікацію Хартії у версії, підготовленій російськими політтехнологами.

До списку мов, на які мають поширюватися положення Хартії, внесено 13 мов національних меншин, серед яких фігурує й російська мова. Уже цей перелік, значно довший, ніж у ратифікаційних документах інших країн, суперечив призначенню Хартії, оскільки в ньому лише кримськотатарська й гагаузька мови мали право бути об’єктами її захисту.

 

E4EFD23F-B9F1-4DFE-8E39-1EAD2AD08746_w61

Тодішній президент Росії Дмитро Медведєв (ліворуч) під час вручення Ордена Дружби голові комітету Верховної Ради України з питань правосуддя Сергію Ківалову за внесок у зміцнення дружби. Москва, Кремль, 4 листопада 2009 року

 

 

Маніпулятивне використання в Україні «Європейської хартії регіональних або меншинних мов»

Маніпулятивне використання Хартії полягало у впровадженні в мовне законодавство поняття «регіональна мова», статус якої, згідно з положеннями ухваленого документа, передбачав широкі права на вживання в офіційній документації, в освіті, судочинстві, засобах масової інформації, що фактично дорівнює функціям державної мови.

Мета, з якою Хартія була ратифікована в Україні, стала очевидною у 2006 році, коли Віктор Янукович був прем’єр-міністром і головою Партії регіонів. Тоді низка обласних і міських рад, у складі яких переважали регіонали, ухвалили з посиланням на Хартію рішення про надання російській мові статусу регіональної на своїх територіях. Такі рішення ухвалили Донецька, Запорізька, Луганська, Харківська, Миколаївська обласні ради, а також міські ради Харкова, Севастополя, Дніпропетровська, Донецька і Луганська.

Із текстів цих рішень було очевидним, що в такий спосіб функції державної мови на цих територіях переходять до російської. Понад те, документи містили формулювання, які свідчили, що депутати – регіонали й комуністи – не залишали українській мові, а відповідно й українцям, місця на їхній власній землі. На підтвердження наведемо перший абзац тексту  Будь ласка увійдіть або зареєструйтесь, що бачити цей link.  5-го скликання від 25 квітня 2006 року:

«Згідно з інформацією Головного управління статистики в Луганській області (за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року) 91% жителів Луганської області вважають рідною російську мову й вільно нею володіють, з них 38% є росіянами за національністю та вважають російську мову рідною, 31% – представники інших національностей, але вказали у якості рідної російську мову, 22% – окрім рідної мови вільно володіє російською».

Як бачимо, українці, які становлять найчисельніший етнос Луганщини, в цьому документі взагалі не згадані, а зараховані до 31% представників інших націй, хоча Луганську область важко назвати поліетнічною. Натомість наголошено на присутності великої групи росіян.

Хоча в тому ж році прокуратура скасувала більшість зазначених рішень, боротьба «русского мира» за законодавче закріплення за російською функцій державної з перспективою витіснення української з більшої частини території України, знову активізувалась у 2010 році, коли Янукович став президентом.

Законопроект «Про мови в Україні» Єфремова-Симоненка- Гриневецького

 

B2798133-3BC7-4785-AB02-D2E09E84A445_w61

Народні депутати, комуніст Петро Симоненко (ліворуч) і регіонал Олександр Єфремов, на засіданні Верховної Ради України (архівне фото)

 

Невдовзі після інавгурації Янукович під час зустрічі з делегацією «Міжнародної ради російських співвітчизників» 27 травня 2010 року пообіцяв«співвітчизникам», що російська мова «посяде належне їй місце в житті нашого суспільства».

«Мы последовательно будем воплощать в Украине европейские ценности относительно защиты прав человека, в том числе – и в языковой политике. За основу мы берем Европейскую хартию региональных языков или языков меньшинств… Мы уже подготовили ряд законопроектов, которые будут последовательно внесены на рассмотрение Верховной Рады. После их принятия русский язык, который является родным для многих граждан Украины, займет надлежащее место в жизни нашего общества», – заявив Янукович.

Уже 7 вересня того ж року обіцянка Януковича булла виконана. Голова фракції Партії регіонів Олександр Єфремов, голова фракції Комуністичної партії Петро Симоненко та член Блоку Литвина Сергій Гриневецький зареєстрували у Верховній Раді  Будь ласка увійдіть або зареєструйтесь, що бачити цей link. .

 

5F0B39C0-AA88-4089-B4D0-7E4DE8DBC092_w61

Народні депутати Сергій Гриневецький (ліворуч) і Сергій Ківалов на засіданні Верховної Ради України (архівне фото)

 

Загальні положення законопроекту містили визначення, позичені з совєтської риторики щодо «гармонійної російсько-української двомовності» і подібне, але реальну загрозу новітнього потужного зросійщення країни становила впроваджена норма, згідно з якою для надання мові статусу регіональної достатньо, щоб її носії становили 10% населення відповідної області, міста чи району. Це означало, що російська мова буде визначена регіональною на всій території країни і набуде в такий спосіб становища, рівного державній українській. Зауважимо, що жоден європейський документ, який регулює вживання мов на певній території, з «Європейською хартією регіональних або меншинних мов» включно, такої норми не містить.

За ініціативою тодішнього голови Верховної Ради Володимира Литвина законопроект «Про мови в Україні» було подано на експертизу до наукових установ. Всі інституції, які його розглядали, а саме: Інститут української мови НАН України, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень НАН України, Вчена рада Національного університету «Києво-Могилянська академія» визнали невідповідність законопроекту Конституції України. В результаті він був відхилений Верховним Судом України і знятий з розгляду Верховною Радою.

Закон Ківалова-Колесніченка як інструмент російського наступу на українську мову

BDF1266E-84E9-4517-9EFF-021673AD0E5A_w61

Депутати Вадим Колесніченко (ліворуч) і Сергій Ківалов на позачерговому засіданні Верховної Ради України. Київ, 30 липня 2012 року

 

Однак і ця поразка не зупинила російський наступ на українську мову. Перечекавши певний час, той же законопроект під іншою назвою «Про засади державної мовної політики» подали 7 лютого 2012 року на розгляд Верховної Ради Сергій Ківалов і Вадим Колесніченко.

74439A6B-5CD7-4F8F-8CBC-8572AE1925CC_w61

Народний депутат із фракції Партії регіонів Вадим Колесніченко в залі засідань Верховної Ради України, 25 травня 2012 року

 

 

Фактично це той же документ, що й законопроект «Про мови в Україні». Незначні зміни не вплинули на зміст основних його положень, зокрема пропонувалась та ж норма в 10% відсотків носіїв для визначення мови регіональною.

6477074A-B7FF-464C-BD03-73C9BEEDD9D8_w61

Опозиційні депутати блокують трибуну Верховної Ради України, щоб не допустити ухвалення так званого «мовного закону» Ківалова-Колесніченка. Київ, 25 травня 2012 року

 

Попри заперечення Комітету з культури і духовності та протестні мітинги громадськості, що відбулись по всій країні, 3 липня 2012 року Закон Ківалова-Колесніченка було поспіхом ухвалено у Верховній Раді з численними порушеннями процедури.

C72D001E-A2B6-46F0-B111-FA8A1527D316_w61

Російська активістка Ірина Калмикова під час пікету в Москві на підтримку української мови (архівне фото)

 

23 лютого 2014 року Верховна Рада скасувала закон «Про засади державної мовної політики», але відповідне рішення не підписав тодішній виконувач обов’язків президента України Олександр Турчинов.

Той факт, що в Українській державі досі лишається чинним мовний закон, який за підтримки Януковича запровадили його поплічники – тодішній головний комуніст, два сепаратисти, один з яких нині прийняв російське громадянство, а другий сидить під слідством, а також одіозний одеський суддя, засвідчує лише одне: Янукович утік, але справа його наразі живе. А чи надовго –  Будь ласка увійдіть або зареєструйтесь, що бачити цей link. .

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Будь ласка увійдіть або зареєструйтесь, що бачити цей link.

 

74FAA768-BCB5-49E8-B5B9-8918AC087C1B_w10

 

 

 

Іван Дзюба в одному з недавніх інтерв’ю згадує, як під час донецького «антимайдану» місцеві жіночки несли транспарант з написом «Упразднить украинский язык за ненадобностью!». Жінки, очевидно, були твердо переконані у своїй правоті: якщо більшість мешканців Донецька говорить російською, то для чого їм нав’язують мову меншості.

Так само не вважала потрібною українську мову більшість населення Криму, де демографічну потужність російській мові забезпечила репресивна імперська політика Сталіна, в результаті якої кримські татари та інші національні меншини півострова були насильницьки депортовані, а на їхнє місце масово переселили росіян з території РСФСР. Таким чином, нинішню окупацію Росією Криму підготувала етнічна сталінська чистка, проведена понад 70 років тому.

Зросійщення промислових міст України, що почалось за доби індустріалізації 1930-х років і тривало до 1980-х, є одним з найтяжчих спадків імперської уніфікації, інструментом якої була російська мова.

Вважати ситуацію, що склалась, нормальною, – це данина запущеній в радянський час тезі про «гармонійну російсько-українську двомовність», яку пропагував ідеолог русифікації мовознавець Іван Білодід. Значно відповідніше визначив стосунки двох мов в Україні Юрій Шевельов: «мова у наступі» і «мова у відступі».

 

 

Дві стратегії мовної поведінки в зросійщеному місті

Відомо, що свобода вибору мови спілкування в міському комунікативному просторі – це фікція. Людина, яка хоче говорити українською в публічній комунікації зросійщеного міста, має до вибору лише дві стратегії мовної поведінки – або пристосуватися до оточення і перейти на російську, або ж протистояти диктатові середовища і зберігати вірність рідній мові. Повсякчас протистояти оточенню нелегко, тому більшість носіїв української мови, зокрема й тих, хто переїздить до великого міста з українськомовних сіл і містечок, у позародинному спілкуванні переходять на російську. Відтак урбаністичні середовища досі лишаються потужними центрами русифікації й денаціоналізації українців.

Відповідність застосування міліарної метафори до характеристики стосунків двох мов на території України переконливо підтверджує нинішнє загострення конфліктів на мовному ґрунті. Такі сюжети все частіше з’являються в засобах масової інформації. Найбільше обурення в соціальних мережах викликав нещодавній випадок у Дніпрі, коли продавчиня виштовхала з крамниці вдову вояка, загиблого в АТО, через те, що та звернулася до неї українською мовою.

Подібний випадок вияву агресивної зневаги до державної мови, немислимий в будь-якій цивілізованій державі, не поодинокий.

І це реальний наслідок мовної політики нинішнього керівництва з його вірою в те, що двомовний принцип «Єдина країна – Единая страна» забезпечить «гармонійну» консолідацію країни.

Такі конфлікти підтверджують слушність експертних оцінок, які попереджали про загострення стосунків між двома різномовними групами в разі будь-якого підвищення статусу російської мови. Адже так зване російськомовне населення не є ментально й світоглядно однорідним. До нього належать як щирі патріоти України, так і її ненависники. І саме на підтримку тих, хто прагне «упразднить за ненадобностью» українську мову, а оскільки мова – це основа держави, то «упразднить» і саму державу, – розрахований досі чинний  Будь ласка увійдіть або зареєструйтесь, що бачити цей link. , впроваджений Партією регіонів за президентства Януковича.

 

18508F53-513A-41FD-89DB-3854E220F8FD_w65

Віче проти русифікації України з нагоди Дня української писемності та мови. Київ, 9 листопада 2016 року

 

 

Фінляндія й Ізраїль: досвід успішної мовної політики

У цьому зв’язку необхідно ще раз наголосити на потребі українізації для подолання мовної, культурної й ментальної залежності від Росії, без чого Українська держава лишатиметься хисткою спорудою без твердого фундаменту. Це неможливо зробити швидко, кавалерійським нападом, а потребує копіткої, наполегливої праці з впровадження мовного планування й контролю за його виконанням.

Порівняння в цьому плані України з тими, що вирішували подібні проблеми, говорить не на нашу користь. Так, у Гельсінкі, де за час шведського панування фінська мова була витіснена з ужитку, через 20 років після початку впровадження своєї мови фінськомовні мешканці зрівнялись за кількістю зі шведськомовними. В подальшому фінляндизація країни успішно завершилась.

Вражаючим є досвід Ізраїлю, де досить швидко вдалося відродити у функції загальнодержавного засобу спілкування іврит – мову, яка довгий час не вживалась як розмовна. Суспільство, отже, мало виконувати одночасно два завдання – впроваджувати іврит і створювати розмовний побутовий лексикон.

В Україні ж за 25 років не відбулось ані значного кількісного збільшення українськомовних груп у столиці, ані суттєвого послаблення панівних позицій російської мови на більшій частині території.

Успіх Ізраїлю і провал України в національній політиці зумовила одна, але дуже важлива для справи мовного планування, обставина. Заснуванням Ізраїлю керувала сильна, відповідальна за свій народ еліта, яка хотіла, щоб після пережитих лихоліть він мав свою державу. В Україні такій еліті прийти до влади не вдалось. Проросійські імперські сили виявились сильнішими.

 

 

Порошенку достатньо лише поставити підпис

На жаль, і керівництво, обране після Революції гідності, не визнає потреби дерусифікації країни. Стає все очевиднішим, що, попри тиск громадських активістів, Порошенко не планує скасувати Закон Ківалова- Колесніченка, хоча для цього потрібен лише його підпис під відповідним рішенням Верховної Ради. Прихильність президента до цього витвору русифікаторів Партії регіонів підтверджує нещодавно оприлюднена в «Україні молодій»  Будь ласка увійдіть або зареєструйтесь, що бачити цей link.  про заяву, яку він зробив французькому виданню Le Figaro ще в червні 2014 року. В цьому інтерв’ю президент визнав рішення про позбавлення російської мови статусу регіональної, запровадженого в законі Ківалова-Колесніченка, помилковим і наголосив на тому, що подібні ескапади ніколи не матимуть його схвалення.

 

0DA08EBA-C21F-46F3-9FA9-ED2938FF6C4D_w65

Президент Росії Володимир Путін (ліворуч) і нагороджений медаллю Пушкіна народний депутат України Сергій Ківалов, один зі співавторів «мовного закону Ківалова-Колесніченка». Москва, Кремль, 22 лютого 2013 року

 

Варто зауважити, що країна, виданню якої дав інтерв’ю Порошенко, не схвалила і не ратифікувала «Європейську Хартію регіональних і міноритарних мов», що її Ківалов і Колесніченко використали як базову для свого закону, хоча й з точністю до навпаки. У Франції цей європейський документ визнали таким, що суперечить Конституції Франції і загрожує цілісності держави. Різко негативну оцінку Хартії дала політолог Івон Больман у праці «Мовні війни в Європі», яка вийшла і в українському перекладі у видавництві «К.І.С.» у 2007 році.

 

2A94E5D2-8DA4-4192-99EC-67311CA672F2_w65

Акція протесту проти «мовного закону Ківалова-Колесніченка». 5 липня 2012 року

 

За відсутності державної політики підтримки української мови, цей обов’язок, як і в інших сферах суспільного життя, беруть на себе громадські організації і активісти. Вони засновують в містах мережу безкоштовних курсів української мови, розмовні клуби, провадять соціолінгвістичні дослідження становища української мови в різних регіонах, домагаються через судові позови маркування українською мовою товарів, стежать за вживанням державної мови у сфері послуг. Під тиском громадських організацій Верховна Рада зареєструвала  Будь ласка увійдіть або зареєструйтесь, що бачити цей link. . Майбутнє покаже, чи вдасться патріотичній частині депутатського корпусу подолати опір керівництва і ухвалити  Будь ласка увійдіть або зареєструйтесь, що бачити цей link. , де визначальною є вимога створення інституції з функціями контролю за виконанням мовного законодавства.

 

 

Лариса Масенко – доктор філологічних наук, професор Національного університету «Києво-Могилянська академія»

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Будь ласка увійдіть або зареєструйтесь, що бачити цей link.

 

Текст, як і одяг, може бути простим або складним, чистим або "брудним", природним або штучним, ефектним або ніяким… Але як легко вдосконалити текст? І чи є для цього спеціальні ресурси? От на інтернет-просторах вистачає статей із добіркою корисних ресурсів для роботи з текстом. Російськомовним. А чи є таке для текстів українською мовою? Насправді є, але таких ресурсів дуже мало. Пропонуємо вам познайомитися з кількома з них.

Первинна перевірка тексту на помилки

Написали текст і маєте сумніви щодо його "чистоти"? Перевірте його за допомогою таких ресурсів:

  • " Будь ласка увійдіть або зареєструйтесь, що бачити цей link. ". Це повністю безплатний сервіс.
  • Будь ласка увійдіть або зареєструйтесь, що бачити цей link. . Є платна й безплатна версії. З останньою працювати не дуже зручно, але можна. Платна версія коштує 199 грн на місяць.

Так, вони працюють не ідеально, але дуже прикрі орфографічні, граматичні та стилістичні помилки ("будь-ласка", "прийняти участь", "приносити вибачення", "підвести підсумки") допоможуть виправити.

Перевірка орфографії

Не знаєте, як відмінюється слово в родовому відмінку? Вітра чи вітру? Банкомату чи банкомата? Я вас дуже прошу – не бійтеся словників! :) 1-3 рази перевірите – і запам’ятаєте, що мрієте поїхати до Парижа, а не до "Парижу". І ще інколи варто перевірити рід іменника в українській мові, щоб не написати ненароком "сильна нежить" чи "дешева шампунь". Оскільки ці слова в українській мові належать до чоловічого роду.

Тож збережіть собі в закладинках:  Будь ласка увійдіть або зареєструйтесь, що бачити цей link.   

Переклад російських слів

Перекладати слово з російської на українську мову в Google Translate – не найкраща ідея. Він вам запропонує варіант найближчий до російськомовного еквівалента. Хочете дійсно питомий відповідник? Спробуйте ресурс  Будь ласка увійдіть або зареєструйтесь, що бачити цей link. , там зібрані словники, які укладалися до нищівного зросійщення нашої мови, котре дуже сплановано чинила радянська влада минулого століття.

 

 

Переклад фразеологізмів

А як перекласти не окреме слово, а вислів? Наприклад, "лед тронулся" або "утро вечера мудренее". Точно не варто перекладати дослівно, бо ваш текст стане дуже штучним. Спробуйте ресурс  Будь ласка увійдіть або зареєструйтесь, що бачити цей link. . Щоби знайти влучний переклад, шукайте за ключовим словом. У першому випадку це – "лед", а в другому – "утро". І ви знайдете чудові варіанти: "крига скресла" і "ніч-мати дасть пораду".

Переклад англіцизмів

Набридло надлишкове вживання англіцизмів? Ґаджети, аплікейшени, лайки, барбершопи тощо? Вам сюди – Будь ласка увійдіть або зареєструйтесь, що бачити цей link. . Це ресурс для колективного пошуку, обговорення та вибору перекладів запозичень. Тут ви зможете і подивитися запропоновані варіанти (пристрій, застосунок, уподобайка, голярня), і додати свої.

 

Спожіваємось, що ці ресурси стануть вам у пригоді! 

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

01.08.17 09:32   Будь ласка увійдіть або зареєструйтесь, що бачити цей link.

 

Будь ласка увійдіть або зареєструйтесь, що бачити цей link.                                      

 

У Херсонській області в 2017-2018 навчальному році всі першокласники навчатимуться державною мовою, зокрема і діти в 26 школах із російською мовою навчання.

Як повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на ПИК, про це заявив начальник управління освіти, науки й молоді Херсонської обласної державної адміністрації (ОДА) Євген Криницький.
 
"Усі перші класи Херсонської області з цього навчального року перейдуть на українську мову навчання", - сказав він. За його словами, таке рішення ухвалили на колегії ОДА в червні. "Це принципова державницька позиція", - наголосив чиновник.
 
Криницький додав, що вчителі проходитимуть перепідготовку. Він упевнений, що педагоги готові працювати українською мовою. "Із цим проблем немає", - підкреслив начальник профільного управління.
 
Він також розповів, що більшість батьків хочуть, щоб навчання було українською мовою.
 
Що стосується російської мови, то її викладатимуть як мову національних меншин. "Залежить від конкретного навчального плану. У деяких школах викладатимуть як факультатив, у деяких - як предмет", - пояснив чиновник.

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

  Будь ласка увійдіть або зареєструйтесь, що бачити цей link.

Будь ласка увійдіть або зареєструйтесь, що бачити цей link.

З 8 листопада частка україномовних пісень на радіо повинна становити 30%, а не 25%.

Як інформує Цензор.НЕТ із посиланням на Інтерфакс-Україна, в середу в Україні починається наступний етап впровадження законопроекту про квоти україномовних пісень і передач на радіо - набуває чинності норма, передбачена перехідними положеннями закону № 1 421-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо частки музичних творів державною мовою в програмах телерадіоорганізацій".

Як заявив напередодні віце-прем'єр-міністр України В'ячеслав Кириленко, за рік дії українських квот радіоаудиторія істотно збільшилася.

"З 8 листопада квота для пісень українською мовою на радіо зростає з 25% до 30%. Але вже зараз радіостанції перевиконують цю квоту, в середньому в країні частка пісень українською мовою в ефірі радіостанцій становить 32%. Дуже тішить, що квоту виконують незалежно від регіону. Це показує, що абсолютно природними є норми, закладені в законі. Це нормально для країни, коли український слухач, натиснувши кнопку радіоприймача, може почути пісні українською мовою", - цитує В.Кириленка портал http://detector.media.

Він також заявив, що "радіоаудиторія не зменшилася, а збільшилася, і жодна радіостанція через квоти не припинила свого існування".

Розрахунок квоти стосується загального обсягу пісень протягом доби, а також включених в ефірі з 7:00 до 14:00 та у часовому проміжку 15:00 - 22:00.

Крім того, З 8 листопада 2017 року частка передач, зокрема новинних, аналітичних або розважальних блоків, має становити не менше 55% (раніше квота становила 50%).

Згідно з даними Нацради з телебачення і радіомовлення, в жовтні поточного року, на українських радіостанціях квота українських пісень у середньому становила 32%, а частка ведення передач державною мовою - 81%.

За даними Нацради, найбільшу частку українських пісень зафіксовано в ефірі радіостанції ""Країна ФМ"" (100%), а також радіостанцій Суспільного мовлення: ""Промінь" - 98%, "Українське радіо" - 90%, "Культура" - 66%.

Моніторинг у жовтні охопив ефір 16-ти радіостанцій: "Українське радіо" (НДТУ), "Промінь" (НГТУ), "Культура" (НГТУ), "Країна ФМ", "П'ятниця", "Русское радио - Украина", "Мелодія ФМ", "Перець ФМ", "Авторадіо", "Люкс ФМ", "Шансон", Kiss FM, "Наше радіо", "Ретро ФМ", "Хіт ФМ", ""радіо Ера".

Очікуються результати моніторингу 179-ти місцевих і регіональних радіостанцій.

Нагадаємо, законопроект про квоти україномовних пісень на радіо набув чинності 8 листопада 2016 року. До цього Рада ухвалила його 268 голосами.

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах
Будь ласка увійдіть або зареєструйтесь, що бачити цей link.
Будь ласка увійдіть або зареєструйтесь, що бачити цей link.

200 лет попыток истребления украинского языка, речи и культуры со стороны царской России. Они: "Мы всегда были братьями, у нас один путь, одна страна, один народ". А вы им эти факты в их наглые, безграмотные рожи.

1720 - указ Петра I о запрещении книгопечатания на украинском языке и об изъятии украинских текстов из церковных книг.
1729 - приказ Петра II переписать с украинского языка на русский все указы и распоряжения.
1763 - указ Екатерины II о запрете преподавания на украинском языке в Киево-Могилянской академии.
1769 - запрет Синода на печать и использование украинского букваря.
1775 - разрушение Запорожской Сечи и закрытие украинских школ при полковых казацких канцеляриях.
1832 — реорганизация образования на Правобережной Украине на общеимперских принципах с переводом на русский язык обучения.
1847 — разгром Кирилло-Мефодиевского брат ства и усиление жестокого преследования украинского языка и культуры, запрет лучших произведений Шевченко, Кулиша, Костомарова и других.
1862 — закрытие бесплатных воскресных украинских школ для взрослых в подроссийской Украины.
1863 — Валуевский циркуляр о запрете давать цензурное разрешение на печатание украиноязычной духовной и популярной образовательной литературы: «никакого отдельного малороссийского языка не было и быть не может».
1864 — принятие Устава о начальной школе, по которому обучение должно было проводиться только на русском языке.
1870 — разъяснения министра образования России Д.Толстого о том, что «конечной целью образования всех инородцев неоспоримо должно быть обрусение».
1876 - Эмский указ Александра о запрещении печатания и ввоза из-за границы любой украиноязычной литературы, а также о запрете украинских сценических представлений и печатания украинских текстов под нотами, то есть народных песен.
1881 — запрет преподавания в народных школах и произнесения церковных проповедей на украинском языке.
1884 — запрет Александром III украинских театральных представлений во всех малороссийских губерниях.
1888 — указ Александра III о запрете употребления украинского языка в официальных учреждениях и крещения украинскими именами.
1892 — запрет переводить книги с русского языка на украинский.
1895 — запрет Главного управления по делам печати издавать украинские книжки для детей.
1911 — постановление VII-го дворянского съезда в Москве об исключительно русскоязычном образовании и недопустимости употребления других языков в школах России.
1914 — запрет отмечать 100-летний юбилей Тараса Шевченко; указ Николая II о запрете украинской прессы.
1914, 1916 — кампании русификации Западной Украины; запрет украинского слова, образования, церкви.

Валентина сподобалося це

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

  Будь ласка увійдіть або зареєструйтесь, що бачити цей link.

Президент України Петро Порошенко заявив, що найближчим часом підпише Указ про вкорінення статусу державної мови.

Як інформує  Цензор.НЕТ  із посиланням на  Twitter  Президента, про це він повідомив під час свого виступу з нагоди 204-ї річниці від дня народження українського поета й художника Тараса Шевченка.

"Найближчим часом підпишу Указ про розробку десятирічної програми вкорінення та зміцнення державного статусу рідної української мови".

Він зазначив, що попереду "десятиліття української мови в Україні, протягом яких позитивні зміни мають стати незворотними".

"У той же час мушу дбати і дбаю про те, аби наші законодавчі ініціативи залишали широкий простір для реалізації прав тих громадян України, чиєю рідною мовою або мовою спілкування є російська, кримськотатарська та інші мови", - сказав він, наголосивши, що боротися за українську мову це значить не лише вигукувати гасла й висувати вимоги до влади, а це "означає купувати україномовні книги, передплачувати україномовні газети, надавати перевагу україномовним версіями сайтів, і головне - говорити нею, говорити, і ще раз говорити".

"Кожен має пройти свій шлях до мови, як, наприклад, двадцять років тому зробив це я. Моя українська - мій свідомий вибір повернутися до рідної мови, зроблений вже в досить зрілому віці", - резюмував Президент.

 

Будь ласка увійдіть або зареєструйтесь, що бачити цей link.

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Будь ласка увійдіть або зареєструйтесь, що бачити цей link.

Будь ласка увійдіть або зареєструйтесь, що бачити цей link.

Президент Петро Порошенко із задоволенням сприйняв рішення Конституційного суду України, який 28 лютого визнав неконституційним і скасував закон "Про засади державної мовної політики" (т.зв. закон Ківалова-Колесніченка).

Про це президент розповів в п'ятницю під час нагородження лауреатів Шевченківської премії, передає Цензор.НЕТ  із посиланням на  Будь ласка увійдіть або зареєструйтесь, що бачити цей link.

"Напередодні нинішніх Шевченківських днів Конституційний суд визнав неконституційним мовний закон 2012 року. За таємним задумом його авторів, явних і закулісних, закон мав завершити чорну справу творців Валуєвського циркуляра, справу творців Емського указу. А Конституційний суд тільки виписав свідоцтво про смерть цього злочинного акту. Де-факто кінець настав цим актом ще кілька років тому", - сказав він.

Порошенко сказав, що за час, який закон Ківалова-Колесніченка провів до Конституційного  суду, законодавство пройшло далеко вперед в плані зміцнення позицій української мови в різних сферах суспільного життя.

Президент нагадав про квоти на українську мову на радіо, на телебаченні.

"Можемо з надією говорити про відновлення національного кінематографа. І відроджується він саме українською мовою. Минулого року за державної підтримки була завершена зйомка 47 різножанрових фільмів. Цього року на кіновиробництво виділено майже мільярд гривень, це удвічі більше проти попередніх", - сказав Порошенко.

Президент також відзначив позитивну роль політичного рішення обмежити імпорт книг з Росії в розвитку вітчизняного книговидання. "Українських книг стає дедалі більше. Зросли й обсяги перекладної літератури. Люди дедалі більше читають українською", - сказав він.

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Будь ласка увійдіть або зареєструйтесь, що бачити цей link.

Будь ласка увійдіть або зареєструйтесь, що бачити цей link.

Угорщина й Україна обговорили закон "Про загальну середню освіту", пролонгування перехідного періоду імплементації мовної статті до 2023 року і зміну методики навчання.

Про це розповіла міністр освіти і науки України Лілія Гриневич за результатами засідання українсько-угорської робочої групи високого рівня, яке відбулося 22 червня у Закарпатті, інформує  Цензор.НЕТ  із посиланням  на сайт Міносвіти. 

Міністрів уряду Угорщини цікавили питання про те, коли саме Україна зможе імплементувати рекомендації Венеціанської комісії, що стосуються подовження перехідного періоду і гарантій можливості вибору мови навчання приватними школами.

"Проект закону, що стосується продовження перехідного періоду, вже давно подано урядом до Верховної Ради. Найближчим часом його мають проголосувати у залі парламенту. Також ми продовжуємо роботу над проектом закону "Про загальну середню освіту", в якому стаття 5 уточнюватиме всі деталі імплементації мовної статті Закону "Про освіту". Зокрема, там йдеться й про можливості приватних шкіл обирати мову навчання. Однак зазначається, що атестат державного зразка зможуть видавати заклади, які дають дітям оволодіти державною мовою на рівні держстандарту. Це буде питання ліцензування. Там же зафіксовано пропорції, в межах яких відбуватиметься навчання державною і мовою меншини", - повідомила Лілія Гриневич.

Вона підкреслила, що продовження перехідного періоду - необхідне з педагогічної точки зору рішення, а також наголосила, що чутки, ніби Закон "Про освіту" забирає можливість у дітей з національних громад навчатись рідною мовою, - це міф.

"Для нас дуже важливо, щоб діти зберігали можливість навчатися рідною мовою. Національна ідентичність складається з багатьох чинників, і один із найголовніших – навчання рідною мовою. Бо саме цією мовою вона може висловити свої думки, цінності свого народу. Мова впливає на образ мислення та творчий процес кожної людини. Саме тому навчатись рідною мовою так важливо", - зазначив міністр людських ресурсів Угорщини Міклош Кашлер.

Нагадаємо, 22 червня у Закарпатті відбулося засідання українсько-угорської робочої групи високого рівня. У ньому взяли участь міністр освіти і науки України Лілія Гриневич, міністр закордонних справ України Павло Клімкін, міністр зовнішньої економіки і закордонних справ Угорщини Петер Сійярто, міністр людських ресурсів Угорщини Міклош Кашлер, народний депутат України Василь Брензович. За його підсумками Гриневич повідомила, що  вчителям української мови в школах нацменшин встановлено надбавку 30%.  Клімкін сказав, що  Будь ласка увійдіть або зареєструйтесь, що бачити цей link.

На зустрічі порушувалися не тільки питання мови освіти. Зокрема, міністр закордонних справ України Павло Клімкін та міністр зовнішньої економіки і закордонних справ Угорщини Петер Сійярто домовилися про відновлення роботи змішаної комісії, передбаченої Декларацією між Україною та Угорщиною.

Міністерство закордонних справ Угорщини заявило  26 вересня 2017 року про намір країни блокувати зближення України з ЄС і НАТО  через закон про освіту.

Після цього Угорщина вже тричі заблокувала проведення Комісії Україна-НАТО на рівні міністрів через претензії до мовної статті українського закону про освіту. Угорська влада пояснила, що таким чином вона чинить тиск на Україну, вимагаючи перегляду мовної норми закону про освіту.

5 вересня Верховна Рада  ухвалила  закон про освіту, який починає реформу освіти в Україні. Документ, який набув чинності 28 вересня 2017 року, серед іншого, визначає, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова.

Згодом  у МЗС Румунії висловили стурбованість  ухваленим ВРУ законом про освіту, а  Угорщина заявила , що припиняє підтримку України на міжнародній арені. Голова Міністерства людських ресурсів Угорщини Золтан Балог звернувся з офіційним листом до міністра освіти і науки України Лілії Гриневич і попросив про особисту зустріч, щоб обговорити новий закон про освіту. Пізніше парламент Угорщини одноголосно  ухвалив резолюцію  з осудом українського закону про освіту, вказавши на порушення прав угорців у Закарпатті.  Міністерство закордонних справ Угорщини заявило 26 вересня про намір країни блокувати зближення України і ЄС  через закон про освіту. Рада Федерації і Держдума Росії також  виступили проти  українського закону про освіту.

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Створіть акаунт або увійдіть для коментування

Ви маєте бути користувачем, щоб залишити коментар

Створити акаунт

Зареєструйтеся для отримання акаунта. Це просто!

Зареєструвати акаунт

Увійти

Вже зареєстровані? Увійдіть тут.

Увійти зараз

  • Зараз на сторінці   0 користувачів

    Немає користувачів, які переглядають цю сторінку

Моя Верхньодніпровщина - форум створений для спілкування жителів району. Новини України, області, району. Захоплення, мода, культура, спорт, гумор, оголошення.
Моя Верхнеднепровщина - форум созданный для общения жителей района. Новости Украины, области, района. Увлечения, мода, культура, спорт, юмор, объявления.
×