Перейти до вмісту
Валентина

НУШ (Нова українська школа)

Краща відповідь

Як зрозуміти, що дитині зарано йти до школи

Віднині кожна дитина, яка досягла 6 років, має гарантоване місце в школі. За галасом про прийняття на навчання за місцем проживання якось забулося, що керівництво школи нині не має права відмовити дитині, пославшись на те, що вона не пройшла співбесіду. Тож лише батьки вирішують, віддавати сина або доньку на навчання в 6 років чи почекати до семи. Адже це — не питання зручності. Що як дитина ще не здатна витримувати шкільне навантаження? Чи варто швидше скористатися гарантованим місцем у школі, чи краще орієнтуватися на ступінь зрілості майбутнього першокласника? І як цей ступінь виявити? Про все це розповідає дитячий психолог і мати двох синів Антоніна Оксанич.

oksanych
Чим зашкодить навчання до шкільного дозрівання

Нерідко можна почути таке: «Наш хлопчик до школи вже вмів читати та рахувати, був дуже обізнаним. А сусідського, скільки не вчили, все в одне вухо влітало, з другого вилітало. І ось через два роки навчання наша дитина приносить найнижчі бали та купу зауважень, а сусідський — майже відмінник. Як це?» Висока ймовірність, що в першої дитини не було шкільної зрілості, а в другої — була. Тож перше, з чим доведеться змиритися батькам: знання, звісно, корисні, але вони не є показником зрілості дитини. Річ, переважно, у фізіології: у якому стані організм дитини, зокрема нервова система.

Статистика доводить: лише половина 6-річних дітей має достатній показник шкільної готовності. Серед 7-річних лише у чверті обстежених виявили низькі показники. А серед тих, хто до цього віку відвідував дитсадки, студії, гуртки, був лише 1% не готових до школи малят. Тож підготовка та дозрівання дають змогу кожній дитині проявити себе.

Якщо ж дитина піде до школи раніше, ніж дозріє до цього, то не зможе продемонструвати весь потенціал. Здавалося б, що поганого в школі? Хай навчається та дозріває одночасно. Але за цей час в учня може сформуватися репутація непосидючого, нетямущого, до нього ставитимуться упереджено. Або ж він сам звикне до навчальних невдач, тож бажання вчитися зникне.

      Чому тести застаріли

Є класичний тест Керна-Йірасека, що використовується вже близько тридцяти років для з’ясування шкільної готовності дитини. Саме його зазвичай використовували на співбесідах. Він складається із завдань на кшталт: намалювати людину, скопіювати літери, правильно розмістити точки в зошиті, відповісти на запитання з логіки (наприклад, «Чим відрізняється стара людина від молодої?»). Утім, фахівці стверджують, що тест вже втратив актуальність.

По-перше, зрілість сучасних дітей, які виросли «з гаджетами з колиски», має інші показники. У завданнях має бути більше опори на зорові канали сприйняття інформації. Стійка концентрація уваги формується пізніше в дітей з «кліповим мисленням», а ось вміння розподіляти увагу добре б перевірити — воно нині теж свідчить про зрілість дитини.

По-друге, ці тести були розроблені для дітей 7-8 років, у яких провідна діяльність — навчання. А програма вимагала слухати та наслідувати вчителя. У Новій українській школі дитині доведеться брати участь у проектах, діяти та пізнавати щось в ігровій формі. До того ж для шестирічної дитини провідна діяльність — гра. І це враховано в НУШ, але не враховано в застарілих тестах. Тож випробування мають перевіряти не те, чи здатен майбутній учень акуратно писати прописи та копіювати, а наскільки зріло він може грати чи робити висновки з власної діяльності.

      Які показники шкільної готовності до НУШ?

1. Зріла гра.

Дитина не просто маніпулює іграшками, а розподіляє ролі, вигадує сюжет, у неї добре розвинена уява. Спробуйте додати нові обставини у звичну гру: скажімо, до Чебурашки прилетіли друзі з іншої планети або перукар не просто стриже — сьогодні його запросили до зоопарку причепурити тварин. Наскільки охоче дитина сприйме новий поворот сюжету? Чи здатна вона самостійно розвивати ідею, чи вигадує цікаві деталі?

Звичайна настільна гра «бродилка», у якій потрібно по черзі кидати кубик та пересувати фішки, теж може показати, чи стабілізувалася нервова система дитини. Якщо малюк може спокійно чекати своєї черги та приймає поразку без істерик (трохи засмучується — це нормально), — швидше за все перед вами потенційний першачок.

2. Фізіологічна зрілість.

Філіппінський тест — один з головних критеріїв «шкільної зрілості». Він показує, чи був у дитини «стрибок зростання», який полягає в істотному подовженні рук і ніг. Потрібно попросити сина чи доньку доторкнутися правою рукою до лівого вуха, провівши руку над головою. Результат досить точно відображає ступінь зрілості організму. Другий тест — на координацію рухів. Дитині треба одночасно правою рукою погладити себе по голові, а лівою — поплескати по животу. Фізіологічна зрілість — важлива, і цей показник не обдуриш. Організм повинен бути готовий витримувати певні розумові та фізичні навантаження. А якщо цього ще немає, дитині доведеться в школі працювати на межі перевтоми.

3. Опосередковані пам’ять та увага.

Чи здатна дитина керувати пам’яттю та увагою? Чи може вона вивчити віршик не мимоволі, а цілеспрямовано? Або утримувати увагу на одному предметі? Від того, як повноцінно починають працювати лобові ділянки кори головного мозку, ці процеси стають опосередкованими, виборчими, довільними. Розвивається логічна пам’ять.

4. Абстрактне мислення.

В активній мові дитини має з’явитися чимало узагальнюючих слів, а також підрядні речення. Формується словесно-логічне мислення замість наочно-схематичного. Найпростіший приклад: майбутній першокласник може вже про щось розмірковувати, щось порівнювати, узагальнювати, не маючи цих об’єктів у полі зору.

5. Самообслуговування.

Якщо дитина не навчена самостійно їсти чи одягатися, у школі ці проблеми створюватимуть додатковий стрес. До того ж прагнення до самостійності, автономії свідчить про те, що малюк налаштований дещо відокремитися від батьків. Він принаймні не почуватиметься без них у класі безпорадним та не проситиметься додому.

Отже, без базових навичок самообслуговування краще почекати зі школою. Але не треба цей пункт перебільшувати. Якщо дитина не може самостійно зав’язати шнурки — це не привід залишатися вдома на рік, досить буде купляти взуття на липучках, які вона вміє застібати. Якщо проблема з ґудзиками — хай куртка буде на блискавці.

6. Комунікаційні навички.

Якщо дитина не вміє знайомитися, гратися і вливатися в нові колективи, варто ще до школи навчити її цього. Майбутній першокласник має вміти просити про допомогу і пояснювати свої потреби. Також важливе вміння слухати і не перебивати. Наприклад, якщо дитина здатна мінімум 20 хвилин захоплено дивитися та слухати виставу, розповідь, виступ, вона готова до сприйняття інформації на уроках. Якщо ж ні, то вона просто знудиться в школі.

7. Криза.

Як не дивно, її початок — це позитивна ознака. Раніше цю кризу називали «семи років», але нині вона настає і в шість. Криза розвивається не через те, що дитина йде до школи і набуває нового статусу, як часто неправильно трактують, а, навпаки, ще до школи свідчить про готовність навчатися, бо є бажанням нового статусу. Може йти фоном негативізм, упертість, але це лише побічні ефекти того, що дитину більше не влаштовує статус малюка. Вона хоче займати те саме місце, що й дорослі, знати про світ так само багато, стати фізично досконалою. Недарма в минулі віки в цей час до дитини починали ставитися як до дорослої людини, яка ще мало що вміє, але має ті самі права та обов’язки, — стає отроком.

Чому «зріла» дитина може бути не готова до школи

Окрема проблема: частина дітей з достатнім рівнем шкільної готовності не хоче вчитися і робитиме це на низькому рівні. Чому? Причина — негативна мотивація до навчання в школі (її фіксують у кожної 20-тої дитини зі шкільною готовністю). Наприклад, не хочеться розлучатися з батьками чи бабусею, якщо не відвідувала дитсадок, боїться невідомого. Або ж батьки чи старші брати та сестри казали, що школа — то нудно, важко, часто сварять та соромлять. Тож треба подбати ще й про психологічну готовність, мотивувати до навчання. Неправильна мотивація: бо це треба батькам, бо вчитися — «це як робота», щоб не працювати (так сприймають діти фразу «а то станеш двірником»), бо вже виріс.

Найкраща мотивація першокласника: у школі цікаво, а те, що вивчаєш там, — корисно. Розкажіть, приміром, як вивчали на географії країни, які потім побачили під час туристичних подорожей, як навчилися розмовляти іноземної мовою і це допомогло спілкуватися, як опанували цікаві спортивні ігри тощо.

 

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Співбесіди для першачків: майже поза законом

Співбесід для майбутніх першокласників не буде? Дитину можна записати «заочно», без її присутності? А як же підготовчі курси, різні «нульовки» та школи-дитсадки, де дошкільнят-випускників мали «автоматом» зарахувати у вже рідну школу? Психолог Світлана Онопрієнко радить, як краще підготуватися «до того, чого немає».

Знайомство чи відбір

Більшість шкіл уточнює: дітей навіть приводити не обов’язково, співбесіди не буде. Складно повірити, що діти з кількох вулиць мікрорайону Святошин раптом мають піти до Київської гімназії східних мов, хоча про китайську чи японську навіть не мріяли. Звісно, програма для першачків тут буде така сама, як і для решти дітей цього віку, без вивчення ієрогліфів. Але сама атмосфера цього навчального закладу відрізняється від решти. Та поки що іншого механізму не передбачено.

Частина навчальних закладів залишає за собою право на знайомство. У київській школі №302 та харківській №161 можна подати документи тільки спільно з дитиною, яка має пройти співбесіду (хоча ця умова суперечить новим правилам).

У київській школі №52 співбесіду будуть проводити директор і психолог для визначення шкільної готовності. І навіть завдання у вільному доступі є: ті самі, що й у попередні роки традиційно застосовували у школах. Перевірка логічного мислення (виключити зайвий малюнок у рядах), слухової пам’яті (відтворити 10 названих слів хоча б після 5 повторів), тест для оцінки шкільної зрілості Керна-Йєрасика (виявляє, наскільки довільна психічна діяльність дитини через прості вправи «скопіювати букви та групи точок», «намалювати людину»). А також — назвати ім’я, вік, адресу, місто, країну. Відповісти на запитання на кшталт: чому йдеш до школи? Що будеш тут робити? Навіщо люди ходять на роботу? Чому сніг буває взимку? Місяць — це планета?

Семирічним дітям — перевага

Що робити, якщо ваша школа наполягає на співбесіді? Можна взагалі відмовитися, а якщо на цій підставі вам відмовлятимуть зарахувати дитину до класу, взяти письмову відповідь і звернутися до управління освіти.

Якщо ж вирішили пройти, зробіть усе, щоб дитина не втратила психологічний комфорт. Не варто «натаскувати» сина чи доньку за ці дні на правильні відповіді, адже відмовити вам не мають права, які б не були результати. У гіршому разі може бути висновок про неготовність дитини до школи, тож запропонують привести її наступного року, але це лише порада.

Можна зрозуміти школи: прийняти мають усіх, але «шестирічок» можна умовити почекати, а дітям, яким вже виповнилося 7 років, зовсім нікуди «відступати»: згідно із законом, вони зобов’язані приступити до навчання.


Але якщо ви маєте твердий намір саме зараз віддати дитину на навчання, заборонити це вам ніхто не має права. Отже краще взяти себе в руки і поставитися до співбесіди як до формальності.


Ліпше не «накручувати» дитину, адже малеча рідко хвилюється, якщо батьки спокійні.

Як краще підготуватися

Можна пограти у «запитання-відповіді» і взяти за основу орієнтовні питання співбесіди, але саме так, щоб це виглядало легкою та веселою грою, а не іспитом.

На думку психолога, так звані питання на логіку можуть бути настільки непередбачувані, а в школі їх оцінюють настільки суб’єктивно, що підготуватися нереально. Решта ж навичок (наприклад, готовність руки до письма) мала сформуватися протягом тривалого часу. За місяць виправити становище не зможе жоден репетитор.
Тож варто зосередитися на тому, що складає соціальну зрілість дитини.

Скажімо, дошкільнята можуть не знати свою повну адресу, прізвище, ім’я та по батькові батьків, їхні професії (треба «перекласти» зрозумілою дитині мовою, приміром, не маркетолог, а «допомагає людям дізнатися про потрібні їм товари»). А майбутні першокласники мають давати повну відповідь. Це згодиться в житті, а не лише для співбесіди.

cover_build

Цього року інтенсиви підготовки до 1-го класу навіть не пропонують, адже вже зрозуміло: навички читання, письма та решту дитина має здобувати вже в школі. А ось ті малюки, хто відвідував «нульовки» при школах і річні підготовчі курси, можуть сприймати навчання в першому класі як повтор програми. Є ризик, що діти дещо нудьгуватимуть. Але не варто зовсім розчаровуватися: такі учні більш натреновані для навчальної діяльності.

Не вирішеною залишається доля випускників «шкіл-дитсадків». Родини віддавали малечу в певні дошкільні групи для того, щоб згодом вони вчилися саме в цих школах. Але пільг для таких дітей у проекті наказу Міністерства освіти і науки України поки що не передбачено. Тож мають іти у школи за територіальним розподілом.

Кому потрібен «конкурс батьків»

Вибір навчального закладу все одно є: хтось чекатиме вільних місць у школі, яка сподобалася, хтось віддасть дитину до приватного навчального закладу. Найчастіше при цьому орієнтуються на популярність школи, які дисципліни вона пропонує, успіхи випускників і вартість навчання. Є один момент, про який батьки зазвичай забувають: школа і родина можуть просто не підійти одна одній.

А ось деякі сучасні школи наполягають на «конкурсі батьків». Йдеться не про «змагання гаманців», а про з’ясування їхньої мотивації, готовності брати участь у навчальному процесі, родинних цінностей, кінцевої мети отримання дитиною освіти та інші очікування від школи. Це з’ясовують або під час співбесіди, або під час заповнення анкет, до яких просять додати своєрідний мотиваційний лист. Так що татам і мамам теж час підготуватися до співбесіди…

cover_homeschool1

Сучасні популярні школи — не однакові. Одна ставить за мету виховання «справжніх леді та джентльменів», маючи на увазі ретельне дотримання етикету та дисципліни. Друга прагне бачити випускників творчими людьми з розвиненим критичним мисленням. Третя намагається прищепити дух конкуренції, стресостійкість та інші «спортивні якості».


Для кожної школи знайдуться батьки, які так само, як її представники, бачать майбутнє своїх нащадків. Ці тата й мами з більшим бажанням залучатимуться до шкільного життя, ніж ті, цінності яких розходяться з традиціями навчального закладу.


До речі, Британський комітет зі стандартів у сфері освіти визнав ефективною методику… оцінювання батьків. У деяких школах Великої Британії така практика триває понад 7 років. Оцінки дорослим виставляють на підставі того, наскільки активно вони беруть участь у шкільному житті дитини і допомагають їй з навчанням. З’ясувалося, діти «батьків-відмінників» вчаться набагато краще за своїх однолітків, навіть якщо їх «стартові можливості» були не дуже гарними.

 

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Нова початкова школа: на які моделі орієнтується Україна

cover_build
Автор тексту: Аліна Мірошникова

Реформа освіти триває. Вже найближчим часом у Кабміні мають затвердити новий Державний стандарт початкової загальної освіти. За ним вже навчаються в ста пілотних школах. А з 1 вересня наступного року новації запровадять для всіх першачків. Загалом змінено 13 навчальних програм для початкових класів.

Фахівці, що працювали над проектом, орієнтувалися на західні моделі. У відділі початкової освіти Інституту педагогіки відзначили, що враховували досвід Фінляндії, США, Польщі та Болгарії. Ми проаналізували, які практичні наслідки це матиме для школярів.

usaСША

Акцент: Мистецтво спілкування. Саме це вміння опановують в американській початковій школі. Зокрема, на уроках англійської мови. Увагу приділяють усній та письмовій комунікації. Дітей вчать формулювати і відстоювати свою позицію, ефективно спілкуватися, презентувати свою індивідуальність, легко вливатися в колектив, бути цікавим співрозмовником. У Штатах це чи не важливіше за знання.

Спільне: Мистецтву спілкуватися вчать через уміння дискутувати та писати есе (викладати думки щодо певної проблеми). Наприклад, уже найменші записують у зошитах свої погляди на вчинки улюбленого мультгероя. Американські експерти кажуть, що на цьому етапі багато дітей мріють бути письменниками чи журналістами.

Така ж новація — есе — чекає на українських школярів з 3-го класу. А от контрольний переказ зник з програми 2-го класу. У 3-4-му класах менше диктантів і немає перевірки усних творів.

За американською моделлю підійшли й до розвитку усного мовлення: «складання речень за схемами» замінили на вільну розповідь.

Оцінки в США — приватна справа учня, батьків та вчителя: їх не оприлюднюють ні перед однокласниками, ні перед іншими батьками на батьківських зборах. Так само й в Україні відтепер оцінки мають ставити в щоденник учня на перерві. Лише з трьох предметів (мова, математика, природознавство) і лише з 3-го класу.

Відмінне: Вмінню спілкуватися в США сприяє сама розкута атмосфера шкіл. Діти часто сидять не за партами, а на килимку, можуть прилягти, якщо забажають, чи ходити по класу, займатися власними справами на уроці.

Спілкуванню педагоги навчають на власному прикладі: відповідають навіть на особисті запитання, діляться власним досвідом. А заняття починають з ранкового кола, де і педагоги, і діти розповідають про свій настрій та очікування.

Такі зміни неможливо запровадити законодавчо, вони мають відбутися в першу чергу на ментальному рівні.

polandПольща

Акцент: Соціалізація та інтеграція. Дитину сприймають як маленького громадянина, члена місцевої громади.

Спільне: Учень має скласти цілісну картину світу, країни, малої батьківщини. Тож і навчають у перші три роки початкової школи без розподілу на предмети. Дітям дають підпорядкований одній темі матеріал з різних галузей. Наприклад, як пишеться слово «слон», як і де тварина живе, а також задача, де треба порахувати слоненят.

Інтегрований курс «Я досліджую світ» з 1 вересня очікує і на українських школярів. Раніше це були сім окремих шкільних предметів. Тепер не зміниться викладання лише іноземної мови, фізкультури та мистецтва. А от математику та українську мову інтегрують частково: деякі теми вивчатимуть на окремих уроках.

Ще одна особливість польської початкової освіти — величезна увага до читання. Батькам «задають» читати ввечері книги за додатковою програмою і просять ставити підпис у читацькому щоденнику. Щоб не було обманів, книги навіть вимагають продемонструвати в школі і розповісти про враження.

До української системи тепер додали акцент на розуміння книг, виразність читання, а не його швидкість і темп.

Відмінне: У Польщі навіть у першачків досить великий обсяг домашніх завдань. Зазвичай їх виконують у безкоштовних групах продовженого дня. Батьки скаржаться, що діти перевантажені. Це якраз те, чого намагаються позбутися українські школи.

Багато часу приділяють соціалізації та адаптації до навколишнього світу. Щомісячні поїздки, у тому числі на кілька днів,  і регулярні екскурсії — цікавий досвід. Однак для його реалізації потрібні значні кошти.

Польських школярів рідко возять на вистави, як правило — до пожежної станції, пошти, кіностудії, різних фабрик та муніципальних установ, щоб дитина розуміла, як влаштований світ.

bulgariaБолгарія

Акцент: Емоційний інтелект. У початковій болгарській школі велику увагу приділяють розвитку навичок емпатії. Вчать розуміти емоції і те, як вони впливають на вчинки.

Спільне: Як і в нас, діє чотирирічна початкова школа. Замість оцінок використовують смайлики. Чимало вправ і завдань спрямовані на те, щоб дитина завжди була в доброму гуморі, вчилася розуміти почуття, вміла справлятися з негативними емоціями.

Коли аналізують прочитане, наголошують, що життя не чорно-біле. Отож навіть у казкових злодіїв школярі намагаються знайти позитивні риси.

Відмовитися від пошуку негативних героїв повинні й українські вчителі. Діти мають аналізувати вчинки, а не осіб. Та розмірковувати про те, що будь-хто може змінитися на краще.

Відмінне: Усе для розвитку емоційного інтелекту — це стиль не лише навчання, а й поведінки. Наприклад, обов’язкові обійми з учителем при вході до школи. А повз дитину, котра плаче, педагог не має права пройти, не втішивши.

Часто емоційна свобода має негативні наслідки: запізнення на уроки без поважних причин, виходи з класу, коли забажається.

finlandФінляндія

Акцент: Практика та релакс. Цінність дитинства — понад усе. А школа має готувати до практичного життя, а не до вишу.

Спільне: Фінська освіта нині в тренді, бо школярі з цієї країни демонструють дуже високий рівень знань. При цьому вони не відчувають у роки навчання жодного тиску та мають багато вільного часу.

Шестирічна початкова школа задає цей стиль. Вчителі мають бути ще й аніматорами: грати з дітьми на заняттях, розважати на перервах. Домашніх завдань немає, бо учні повинні відпочивати та розважатися.

Навчання не має бути стресом. Писати з цієї причини вчать олівцем, а не ручкою, щоб легше було стерти, якщо зробив помилку. Так дітей привчають до того, що помилка — це не критично.

Чимало часу відводять на технології та мистецтва за вибором: діти освоюють різні музичні інструменти, роблять меблі, прилади та навіть десерти для кафетеріїв.

20% резервного часу з усіх предметів та варіативні предмети у 3-4-х класах тепер введено і в українських школах. Та й домашні завдання скасовано в 1-му класі. Решту регламентовано: у 2-му класі — не більше 45 хвилин, у 3-му — 70 хвилин, у 4-му — 1,5 години. На вихідні, свята та канікули вчителі не мають права щось задавати. Заборонені домашні твори. Не рекомендують задавати зафарбовування малюнків та інші механічні роботи, що займають багато часу.

Шкільні програми в Україні за новими стандартами зробили більш «дитячими», як у Фінляндії: вилучили складні терміни, прибрали теми про господарську діяльність, видобування копалин та інші речі, що не входять у коло інтересів дитини.

Вивчатимуть електронні книги, електронні карти, сучасні гаджети. Навіть стандартні географічні карти планують замінити дитячими: захопливими ілюстрованими мандрівками.

В ідеалі, як у фінській моделі, кожна тема мусить мати конкретне прикладне застосування в житті дитини. Скажімо, математику там вивчають на прикладі покупок, приготування страв, обрахування часу на хобі тощо.

Проектне навчання — звична робота в цій моделі. Проекти готують двічі-тричі на місяць. Новий український стандарт також віддає перевагу проектам і дослідницькій діяльності. Вважається, що дитина має отримувати задоволення від самого процесу навчання.

Відмінне: У Фінляндії багато можливостей для тих, кому важко навчатися: додатковий клас для першокласників без шкільної готовності, безкоштовні послуги репетиторів, групи на 5-6 осіб з окремих предметів для тих, хто відстає. Але немає ні шкіл, ні класів для обдарованих учнів.

Незважаючи на гарну практичну підготовку, теоретичних знань дітям часом бракує. Що згодом дається взнаки у випускних класах, коли діти готуються вступати до вишів. Але вважається, що то — їхня особиста справа. Школа ж має підготувати до самостійного життя.

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Створіть акаунт або увійдіть для коментування

Ви маєте бути користувачем, щоб залишити коментар

Створити акаунт

Зареєструйтеся для отримання акаунта. Це просто!

Зареєструвати акаунт

Увійти

Вже зареєстровані? Увійдіть тут.

Увійти зараз

  • Зараз на сторінці   0 користувачів

    Немає користувачів, які переглядають цю сторінку

Моя Верхньодніпровщина - форум створений для спілкування жителів району. Новини України, області, району. Захоплення, мода, культура, спорт, гумор, оголошення.
Моя Верхнеднепровщина - форум созданный для общения жителей района. Новости Украины, области, района. Увлечения, мода, культура, спорт, юмор, объявления.
×