Перейти до вмісту
service101

Реформа освіти

Краща відповідь

 Ми не скасовуємо батьківські комітети, а змінюємо правила їх створення та взаємодію зі школою, - Міносвіти

censor_news_big3.jpg

В министерстве образования и науки Украины разъяснили, что значит отмена "Положения" о родительских комитетах, которую многие расценили как отмену самих родительских комитетов в школах.

Як повідомляє Цензор.НЕТ про це йдеться в  інформації МОН України.  

У тексті зазначається: "МОН не скасовувало і не може скасувати батьківські комітети, проте планує через Закон змінити правила їх створення та взаємодії зі школою.

МОН у межах своїх законних повноважень не мало і не має стосунку до створення чи не створення в закладах загальної середньої освіти органів батьківського самоврядування (батьківських комітетів). Відповідне роз’яснення надається прес-службою МОН у зв’язку з поширенням низки публікацій про нібито скасування Міністерством батьківських комітетів.

Накази, що втратили чинність (№ 440 та 205), були складовою "старого" законодавства та за своєю правовою природою мали рекомендаційний характер і не містили жодних загальнообов’язкових норм. До того ж, повноважень у Міністерства на врегулювання питань діяльності (прав чи обов’язків) батьківського чи учнівського самоврядування немає.

Закон України "Про освіту" однозначно визначає наявність органу батьківського самоврядування як одного з органів управління закладом. Враховуючи, що вказаний Закон є рамковим і стосується всіх складників освіти, необхідна імплементація його положень. Зокрема, у новому Законі "Про загальну середню освіту" буде деталізовано порядок створення органу батьківського самоврядування та його відносин і взаємодії зі школою та її засновником (місцевими органами самоврядування). Міністерство вже працює над написанням відповідного Закону та планує подати його на розгляд Верховної Ради цього року.

Однак сьогодні рішення про створення батьківських та/або учнівських комітетів (як органів управління закладом) все ще приймає сам заклад на загальних зборах (конференції) трудового колективу. Через це наявність (відсутність) відповідних органів не залежить від бажання батьків або здобувачів освіти. Саме це має змінити новий Закон "Про загальну середню освіту"

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

 Батьки зможуть більше впливати на ситуацію в школі, - Гриневич щодо нового закону "Про освіту"

censor_news_big3.jpg

Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич пояснила, як зміниться роль батьківського комітету в школі.

Як передає  Цензор.НЕТ  про це вона заявила в   ефірі Радіо Свобода  

За її словами, новий закон "Про освіту" передбачає, що батьки отримають більше впливу на ситуацію у школі, зокрема щодо фінансування навчальних закладів.

"Ми зобов’язали всі навчальні заклади разом із місцевими адміністраціями оприлюднити всі надходження – від місцевого бюджету, державного, від батьків, і на що це витрачено. Сьогодні у зв’язку з фінансовою децентралізацією значно більші гроші вкладаються на місцях в систему освіти, але й до батьків також звертаються за грошима. Батькам треба усвідомлено вирішувати, що підтримувати, що не підтримувати", – сказав Лілія Гриневич.

Міністр додала, що батьківські комітети, можливо, називатимуться по-іншому, але головне – вони виконуватимуть роль батьківського самоврядування.

"Закон каже, що повинно бути батьківське самоврядування. Чи це буде комітет, чи це буде ще якась додаткова рада… Батьки, батьківське самоврядування, мають право визначитися, як вони називатимуться – це одна справа, інша справа – батьки повинні зі свого середовища обрати людей, яким вони довіряють. Це не може бути затверджено педагогічною радою чи трудовим колективом школи", – зазначила Лілія Гриневич.

Основні засади батьківського самоврядування у школі буде описано у новому законопроекті "Про загальну середньою освіту", який зараз готується.

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

 Дати випускних вечорів та останніх дзвінків визначає школа самостійно, - лист Міносвіти. ДОКУМЕНТ

censor_news_big3.jpg

Державна підсумкова атестація після четвертого класу цього року проходитиме тільки з двох предметів, буде виключно моніторинговий характер, а завдання ДПА для дітей складатимуть самі вчителі.

Про це, як пише  Цензор.НЕТ,  йдеться в  Листі  Міністерства освіти і науки України про організоване завершення 2017-2018 навчального року та особливості проведення ДПА в закладах загальної середньої освіти № 1/9-66.

Згідно з документом, при переході в 5 клас діти писатимуть ДПА у формі контрольних робіт з української мови (передбачає оцінювання результатів навчання відразу з української мови та читання) та математики.

У листі також зазначається, що школи самостійно визначають терміни проведення державної підсумкової атестації учнів 4-х та 9-х класів, "останніх дзвінків" і випускних вечорів.

У школах, де діти вивчають або навчаються мовою національної меншини, за бажанням батьків і педагогічного колективу, учні можуть додатково проходити ДПА з третього предмета - мови національної меншини. Як і раніше, рішення про проведення відповідного ДПА має бути підкріплене рішенням педагогічної ради установи та письмовими зверненнями батьків.

Після 9-го класу учні складатимуть ДПА із трьох предметів: української мови, математики та одного предмета на вибір педагогічної ради школи. Це можуть бути українська література, зарубіжна література, іноземна мова (англійська/німецька/іспанська/французька мова відповідно до навчального плану навчального закладу), історія України, всесвітня історія, правознавство (практичний курс), географія, біологія, хімія, фізика, інформатика. У навчальних закладах із навчанням або вивченням мов національних меншин третім предметом для ДПА можуть бути мова національної меншини або інтегрований курс "Література".

Завдання, за якими учень складає ДПА, складаються вчителями школи на основі затверджених Міністерством орієнтовних вимог до змісту атестаційних завдань. Після цього завдання має затвердити керівник установи.

В 11-му класі школярі здають державну підсумкову атестацію у формі зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО). Вона також відбуватиметься з трьох предметів. Одне обов'язкове тестування з української мови та літератури, другий предмет учні зможуть вибрати між історією України та математикою. Третій предмет учень обирає самостійно - з інших предметів, за якими проводиться ЗНО.

У навчальних закладах з навчанням або вивченням мов національних меншин учні можуть додатково проходити ДПА з четвертого предмета - мови національної меншини. Така ДПА проводиться за місцем навчання за завданнями, які складаються вчителями навчального закладу.

 

Прихований текст


 

Дати випускних вечорів та останніх дзвінків визначає школа самостійно, - лист Міносвіти 01
Дати випускних вечорів та останніх дзвінків визначає школа самостійно, - лист Міносвіти 02
Дати випускних вечорів та останніх дзвінків визначає школа самостійно, - лист Міносвіти 03
Дати випускних вечорів та останніх дзвінків визначає школа самостійно, - лист Міносвіти 04
Дати випускних вечорів та останніх дзвінків визначає школа самостійно, - лист Міносвіти 05
Дати випускних вечорів та останніх дзвінків визначає школа самостійно, - лист Міносвіти 06
Дати випускних вечорів та останніх дзвінків визначає школа самостійно, - лист Міносвіти 07

 

 

 

Нагадаємо, 6 лютого розпочалася реєстрація на ЗНО-2018. Вона триватиме до 19 березня.

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Кабмін вніс у Раду зміни до Закону "Про освіту"

censor_news_big3.jpg

Кабінет міністрів України вніс на розгляд Верховної Ради законопроект про внесення змін до закону про освіту.

Як інформує  Цензор.НЕТ,  про це повідомляється на  сайті парламенту 

Сьогодні уряд зареєстрував законопроект №8046 (про внесення змін до пункту з розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" закону "Про освіту" щодо уточнення деяких положень).

Самого тексту документа на сайті Ради немає.

14 лютого уряд схвалив законопроект, який повинен внести зміни до перехідних положень закону "Про освіту" та продовжити перехідний період для імплементації мовної статті на 3 роки - до 2023-го.

Продовження перехідного періоду пропонувала Венеціанська комісія.

Восени минулого року набув чинності новий український закон про освіту. Норма закону про мову освіти, державної, викликала критику в деяких колах в Україні та за кордоном.

Перехідні положення закону передбачають: "особи, що належать до корінних народів, національних меншин України і почали здобуття загальної середньої освіти до 1 вересня 2018 року, з 1 вересня 2020 продовжують отримувати таку освіту згідго з правилами, які існували до набрання чинності цього закону, з поступовим збільшенням кількості навчальних предметів, що вивчаються українською мовою".

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Створіть акаунт або увійдіть для коментування

Ви маєте бути користувачем, щоб залишити коментар

Створити акаунт

Зареєструйтеся для отримання акаунта. Це просто!

Зареєструвати акаунт

Увійти

Вже зареєстровані? Увійдіть тут.

Увійти зараз


  • Зараз на сторінці   0 користувачів

    Немає користувачів, які переглядають цю сторінку

×